Садиба
Дмитру Івановичу було за п’ятдесят, коли він, уже відомий дослідник — народознавець, історик та збирач старожитностей, зміг здійснити свою давню мрію — повернутись жити на Україну.
Рік: 2009
Вестибюль
Гості заходили в будинок завжди з парадного входу. Піднімаючись металевими східцями, повертали на дверях вінчик механічного дзвоника з надписом „Прошу повернуть”. Приємний голос дзвоника кликав господарів, і першим приміщенням, куди потрапляв гість — був вестибюль.
Толстіков Олександр Якович
Біографія: народ. 29 серпня 1840 р., в м. Одоєві Тульської губернії – помер 18 листопада 1905 р., міський голова Катеринослава, – 1889, 1901 р. Він […]
Яхе Мохамед Заде
Губернатор Східної Азербайджанської Ісламської Республіки Іран. Запис: Посещение вашего великолепного музея была хорошей возможностью чтобы познакомиться с историей и культурой Украины и г. Днепропетровска. В […]
Дерарей Ван Тандер
Посол ПАР в Україні. Запис: Это прекрасная коллекция, рассказывающая об истории Украины. Особенно хотелось бы отметить преданность и профессионализм сотрудников. Это превосходный музей, рассказывающий об […]
Лаура Рейніля
Посол Фінляндії в Україні. Запис: Большое спасибо за очень интересный визит в музей где мы видим много нового от истории вашей страны. Изучение истории помогает […]
Передпокій
З вестибюлю двері ведуть у передпокій. Це найменша кімната будинку, але й тут відчутний подих славної козацької минувшини.
Кабінет
Тут відчуваєш, що це творча лабораторія вченого, центром якої є робочий стіл. На столі – рукописи, книги, відкриті на закладених сторінках, маленькі окуляри, ніби залишені Яворницьким на хвилиночку, на бюро – купки карток…
Вітальня
Саме в цій кімнаті господар зустрічав своїх гостей. Перше, що привертає увагу в вітальні – це великий олійний портрет Д.І. Яворницького роботи Фотія Красицького – внучатого небожа Т.Г. Шевченка, написаний в Петербурзі в 1900 році.
