No Image

Дитячий конкурс “Дмитро Яворницький – видатна людина нашого краю та країни”

26.08.2015 admin 0

Конкурс оголошено до 160-річного ювілею Д.І. Яворницького з метою популяризації спадщини видатного вченого нашого краю та країни, подвижницьке життя якого є прикладом видатного служіння Батьківщині, невичерпним джерелом виховання підростаючої покоління, а також за для активізації виявлення нових творчих обдарувань, всебічної підтримки літературно обдарованої молоді, в тому числі створення умов для поширення результатів творчості, поглиблення здорової творчої конкуренції, можливість створення кола спілкування для людей, що присвячують літературній діяльності.

No Image

Програма Четвертого Всеукраїнського музейного фестивалю

20.08.2015 admin 0

Програма Четвертого Всеукраїнського музейного фестивалю “Музей і діти: дитячі програми, центри, музеї”, який відбувається на базі Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького 15-21вересня 2015 р.

No Image

Запрошення на IV Всеукраїнський музейний фестиваль

20.08.2015 admin 0

Ваш заклад включено до участі у Четвертому Всеукраїнському музейному фестивалі “Музей і діти: дитячі програми, центри, музеї”, який відбудеться у м. Дніпропетровськ, на базі Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, з 16 до 21 вересня 2015 р.

No Image

Англійська гравюра «Гетьман Мазепа у таборі Карла ХІІ». ХІХ ст.

19.08.2015 admin 0

Іван Мазепа (1639-1709 рр.), військово-політичний діяч, Гетьман Війська Запорозького. Намагався відродити інститут гетьманства, об’єднати правобережні та лівобережні українські земелі. Був ініціатором побудови Богородицької фортеці в нашому краї. Підчас Північної війни між Московським царством і Шведським королівством (1700-1721 рр.), зауваживши про те, що цар Петро І порушує домовленості про захист і підтримку Гетьманщини, І. Мазепа приймає рішення перейти на бік шведського короля Карла ХІІ. Після поразки в битві під Полтавою 1709 р. Карла ІІ, І. Мазепа разом із ним тікає до Молдови, де згодом помирає.

No Image

Скульптурний портрет Івана Сірка. Реконструкція С.В. Лебенської. 1970-і рр.

19.08.2015 admin 0

Іван Дмитрович Сірко (поч. XVII ст. – 1680 рр.) був родом із сім’ї подільського православного шляхтича. Приймав активну участь у війні (1648-1653 рр.) Б. Хмельницького проти польської шляхти. Був одним із тих, хто у 1654 р. після Переяславської ради не присягнув московському цареві Олексію Михайловичу. 1660 р. після підписання Ю. Хмельницьким Слободищенського договору із Польшею, покидає й його ряди, та відправляється на Чортомлицьку Січ. Іван Сірко один з найвідоміших кошових отаманів Запорозької Січі. Він провів близько 55 військових походів та не зазнав жодної поразки, а кошовим отаманом обирався багато разів протягом 12 років.

No Image

Чумацький віз

19.08.2015 admin 0

Перед вами чумацький віз, який був придбаний Д. І. Яворницьким для історичного музею за, колись неймовірну суму, сто карбованців. Те, що віз зберігся аж до початку ХХ ст., є справжнім чудом, адже чумацтво, як промисел, відійшло в історію вже у ХІХ ст. Чумаки у свій час перевозили сіль та рибу з Криму, долаючи сотні кілометрів степовими шляхами. Чумацькі вози відрізнялися від звичайної селянської «мажі», бо вони спеціально облаштовувались таким чином, щоб можна було перевозити сипучі вантажі. Ящик для перевезень був викладений дошками, а по верх дощок накладали тканину, для більшого захисту вантажу.

No Image

Обладунок польського крилатого гусара. 1783 р.

19.08.2015 admin 0

Перед вами бойовий обладунок польського крилатого гусара із роти Яблонського, який 1783 р. приймав участь у Віденській битві, під командуванням короля Речі Посполитої Яна III Собеського. Польські крилаті гусари є різновидом важкої кінноти, що озброювалась довгими списами, від п’яти до шести метрів завдовжки, шаблею, палашом та довгим чотиригранним мечем. Обладунок для гусара був максимально полегшений, щоб збільшити мобільність і спритність бійця. В різні історичні періоди обладунок мав різний вигляд – міг складатися як із кольчуги, так і пластинчатого панцера.

No Image

Козацька корогва. XVIII ст.

19.08.2015 admin 0

Корогва або хоругва – це полотнище, із зображенням військової символіки, яке кріпилося на довгому древку. Корогва є одним з найшановніших козацьких клейнодів. І зараз військові підрозділи мають корогви, які тепер називаються – прапори. Гордістю нашого музею є корогва (козацький прапор) XVIII ст. Вперше ця реліквія згадується упорядником «Каталога редкого, старинного и восточного оружия» (1835 р.), що зберiгалося у власносності Його Імператорської Величності в Арсеналi у Царському Селі. Всього там було 13 корогв, які надійшли від вдови управителя князя Г.О. Потьомкіна, а до Потьомкіна вони потрапили після ліквідації Запорозької Січі. З 1849 до 1930-х рр. корогви зберігались у Ермітажі в Санкт-Петербурзі. З початком 1930 рр. уряд УРСР поставив перед урядом РРФСР питання про повернення козацьких клейнодів. Відомо,

No Image

Козацькі шаблі. XVII – XVIII ст.

19.08.2015 admin 0

Шабля є різновидом холодної зброї з довгим викривленим клинком, призначена для нанесення рубаючо-ріжучих та колючих ударів. Козаки здебільшого використовували трофейну і покупну зброю, яка походила із різних кутків світу. На території України масово шаблі не виготовлялися, за винятком Львова, який мав розвинені ковальські цехи, але на той момент був під владою Польщі. Серед шабель, які експонуються в Історичному музеї, є шаблі польського, італійського, турецького та козацького виробництва. Вони відрізняються формою та оздобленістю клинка та рукояті. Наприклад, на козацькій шаблі зображено перехрещені булава та пірнач і напис: «За верность земле и преданиям». Шабля один із головних козачих атрибутів, це не просто кривий меч – це символ лицаря і вільної людини. Крім того козаки мали по декілька шабель – «чорну» і «білу», одна була бойовою, а інша парадна, яка носилась на свята.