No Image

Палиця П.Ю. Дибенка

Колись ця самшитова палиця з ручкою зі слонової кістки у вигляді східного мудреця чудово доповнювала образ свого власника, легендарного «лицаря революції» Павла Юхимовича Дибенка. Особисту палицю батька передав в музей син командарма Володимир Павлович Дибенко, який на момент створення виставки очолював Дніпропетровське добровільне історико-просвітницьке товариство «Меморіал». Павло Юхимович Дибенко, матрос Балтійського флоту, з 1917 р. – член Петроградського революційного комітету та один з керівників Жовтневого збройного повстання. В 1918 р. – учасник підпільної боротьби на Україні проти австро-німецьких окупантів і гетьманщини. Наприкінці 1918 р. – першій половині 1919 р. П.Ю.Дибенко командує Особливою групою військ та Задніпровською дивізією, які в 1919 р. боролися з військами Директорії та Добровольчою армією А.Денікіна за м. Катеринослав. Після закінчення громадянської війни він на командних посадах в Червоній армії, к

No Image

Саморобні мундштук та ручка Д.М.Лободи

Два маленьких подарунка завжди нагадували Дмитру Марковичу Лободі про страшні часи культу особистості – дерев’яний мундштук з різьбленням ручної роботи, який був виготовлений колишнім головою райпрофспілки залізничників станції Довгинцеве Олександром Галямовим в 1938 р. у камері Дніпропетровської в’язниці, де вони разом очікували відправки по етапу. А також саморобна ручка з вмонтованими в неї олівцем та запальничкою, яка теж була зроблена його земляком та «колегою по нещастю», колишнім начальником ковальською цеху Дніпропетровського паровозоремонтного заводу П.Т.Левшовим. Цей подарунок дістався Д.М.Лободі в 1943 р. в Норильську, в місці їх спільного ув’язнення. Сам Д.М.Лобода в 1930-1937 рр. обіймав посади голови дорожньої профспілки станції Довгинцево на Криворіжжі та голови завкому Дніп

No Image

Рахівниця М.В.Корчинського

Рахівницею користувався Микола Володимирович Корчинський, працюючи помічником бухгалтера Ухтинського лісового господарства на поселенні в Комі в 1948-1950 роках. М.В.Корчинський (1897-1983) – професор, кандидат педагогічних наук. В 1924-1930 рр. викладав вищу математику в Новомосковському педінституті, та одночасно обіймав посаду декана мате­матичного факультету Дніпропетровського держуніверси­тету. З 1941 р. в евакуації, працював вчителем в одній з середніх шкіл у Красноярському краї. В серпні 1942 р. – лю­тому 1943 р. був на окупованій території, за що 6 лютого 1943 р

No Image

Ложка та кухоль Г.З. Ідзьковського

Особисто відлита алюмінієва ложка з гравіюванням «1946 г.» і алюмінієвий кухоль – ось і весь кухонний набір Г.З.Ідзьковського, в’язня Канського окремого табірного пункту 7, працівника лісоповалу. Народився Георгій Зіновійович в 1913 р. в місті Дніпропетровську. З 1932 р. працював креслярем на заводі ім. К. Лібкнехта. З того ж року став членом ВЛКСМ та секретарем комсомольської організації проектного відділу заводу. Одночасно був позаштатним уповноваженим карного розшуку. В 1935 р. вступив на службу в лави РСЧА в окрему авіачастину Одеси. 29 червня 1941 р. заарештований і засуджений на 10 років позбавлення волі і на 5 років поразки в правах.

No Image

Накомарник О.Д.Зубенка. 1945 р.

Накомарником користувався Олексій Данилович Зубенко у Норильському таборі, працюючи старшим інженером-приймальником Дудинського порту. В середині 1980-х рр. О.Д.Зубенко – персональний пенсіонер союзного значення та член ради ветеранів, створеної при нашому музеї в 1984 р. Та тільки під час роботи над даною виставкою стало відомо, що він був репресований в 1937 р., засуджений до 15 років позбавлення волі і 5 років поразки в політичних правах як член троцькістсько-терористичної організації. Строк покарання відбував в Соловецькому та Норильському таборах, а після звільнення ще певний час працював в Норильську і лише в 1960-тих повернувся додому. Від моменту засудження і до

No Image

Ескіз декорації, кисет та портсигар О.Я.Рабінович

Робінович Олена Яківна народилась в 1902 р. в м. Вільно. В 1920-1935 рр. працювала диктором Всесоюзного комітету радіомовлення. 5 лютого 1935 р. заарештована органами НКВС СРСР і постановою надзвичайної наради при НКВС СРСР від 2 кві­тня 1935 р. засуджена на 5 років позбавлення волі через зв’язок з троцькістами. Її чоловік Дроздов А.С. з 1927 р. знаходився в ув’язненні за обвинуваченням в троцькістсько-терористичній діяльності. Реабілітована військовою колегією Верховного суду СРСР в 1957 р. Перебуваючи в ув’язненні продовжила свою культурницьку діяльність серед в’язнів, організовуючи концерти та вистави. В пам’ять про спільну гру в виставі К. Гальдоні «Господарка готелю» професійни