Працює в музеї з липня 2013 року.
Старший науковий співробітник відділу меморіального будинку-музею Д.І.Яворницького.
Народилася у Дніпрі в 1991 році.
Закінчила Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара, історичний факультет, спеціаліст – історик, вчитель історії.
Бере участь у підготовці до видання епістолярної спадщини Дмитра Яворницького (листи різних осіб до вченого, що зберігаються в фондах ДНІМ) (Вип.7).
Учасник наукових конференцій в музеї та за його межами.
Співавтор виставок: «Різьблені ікони та хрести в колекції музею», «Кобзар – феномен української культури», «Курінь козацького Батька» та ін.
Автор та виконавець інтерактивних екскурсій для школярів, різноманітних музейних заходів.
Свого часу постало питання вибору справи всього життя. Як і більшість однолітків, я мало уявляла, ким маю бути у майбутньому, не зовсім орієнтувалася у світі професій. Втім, знала, що моя майбутня спеціальність має бути перш за все цікавою. Тому й обрала історію. Вже на третьому курсі університету знала відповідь на запитання, де б хотіла працювати: у музеї. Проте, вважала музей закритою інституцією, до якої майже неможливо потрапити без вченого ступеню, рекомендацій. На щастя, мені, як і багатьом одноліткам, вдалося. Свою роботу вважаю престижною, статусною та надзвичайно цікавою, та й за останні роки до колективу долучилося багато креативної, освіченої молоді.
Саму роботу уявляла інакше: опис експонатів, робота з документами. Тим більш консервативними вважала меморіальні музеї. Проте, потрапивши до Меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького відкрила для себе інший світ: виявилось, що науковий співробітник музею – це дещо більше, ніж просто науковець, а сам заклад є одним з найбільш модернових і прогресивних у своїй сфері. Цікаво, що наш колектив є наймолодшим в усьому комплексі Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, тож ми фактично «на одній хвилі»: у поглядах, в ідеях та їх реалізації. У ставленні до роботи також маємо одну думку: вона займає ледь не більшу частину нашого життя, і саме від нас залежить, чим ми цю частину наповнимо – ми обрали все змістовне, цікаве та незвичайне. Взагалі, здається, коли сам у захваті від того, що ти робиш – то це захоплення передається й іншим, зокрема нашим відвідувачам, гостям.
Часто на роботі надихають люди, та перший, хто надихає мене – це Д.І. Яворницький. Його складний життєвий шлях, та надзвичайна впертість, з якою він йшов до своєї мети, та вдача, що була завжди поруч з ним, сила особистості. Йдучи містом, бачу пам’ятки та будівлі, врятовані вченим; на роботі вивчаю безцінну колекцію, закладену ним, читаю праці, листи, що він залишив, захоплююсь не лише його талантом, але й людськими, якостями, і цими знаннями хочеться ділитися з іншими. Тож на роботі й поза її межами ми робимо все можливе, щоб передати це захоплення. Ну, принаймні серед моїх друзів не залишилось жодного, хто б не знав, хто такий Дмитро Іванович Яворницький? А така соціальна відповідальність, безумовно, надає ще більшої ваги нашій справі.
Перше завдання для багатьох музейників сьогодні, і для будинку-музею Д.І. Яворницького зокрема – пошук нових форм, методів роботи з метою зробити інституцію цікавою та зрозумілою для будь якої аудиторії. Окрім основної наукової роботи, місії зі збереження старожитностей, ми активно займаємось створенням квестів та тематичних екскурсій, наповнюємо екскурсії інтерактивними елементами, провадимо активну діяльність у соціальних мережах, загалом розширюємо свою присутність в інформаційному інтернет-просторі.
Робимо все можливе, щоб кожен зміг відкрити для себе музей у зручній, прийнятній для нього формі. Культура має приймати виклики часу, і бути доступною кожному поколінню зрозумілою йому мовою. Освічена, культурна молодь, що знає свою історію та минуле – це основа нашого суспільства. Тож подібну діяльність вважаю пріоритетною для всієї галузі, планую продовжити роботу у даному напрямку.
[pe2-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-j097p1SOQiU/WAdyehH77EI/AAAAAAAAYqA/vVwF8LH8h34mUH5WoFwx7ZplqkfS4C51QCHM/s144-c-o/IMG_7193.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/103918136820353135163/2016#6343164468787932226″ caption=”” type=”image” alt=”IMG_7193.jpg” pe2_single_image_size=”s200-c” ]
[pe2-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-DzCqGiIwM20/WAdzZpkwmFI/AAAAAAAAYqM/HBmwtfSlJOk24MDBj8jlrBysy4zoj5OSQCHM/s144-c-o/1mCPl8D1L40.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/103918136820353135163/2016#6343165484668590162″ caption=”” type=”image” alt=”1mCPl8D1L40.jpg” pe2_single_image_size=”s200-c” ]
[pe2-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-VTo9jneLgQc/WAdzZkrGrgI/AAAAAAAAYqM/a5hWC8_Za8E5WgWYlVsRFa4BH_oorziYQCHM/s144-c-o/NFbypAS9GSQ.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/103918136820353135163/2016#6343165483353026050″ caption=”” type=”image” alt=”NFbypAS9GSQ.jpg” pe2_single_image_size=”s200-c” ]
Leave a Reply